Іскадер знищив виробництво керамічного посуду, яке працювало 26 років.

Мене звати Кареліна Каріна Віталіївна. Я представляю сімейне керамічне виробництво CЛАВКерамКлуб. 
Останні 10 років я займаюсь реалізацією посуду та частково брала участь у розширенні асортименту виробництва. Здебільшого у своєму магазині я просувала на нові ринки збуту товари нашого виробництва, а також співпрацювали ще з 40 постачальниками. Я знаю зсередини всі проблеми виробництв посуду та проблеми реалізації товару до кінцевого покупця. Тому розповім свою точку зору з різних боків: з боку виробництва та з боку реалізації товару.
Проблеми виробництва:

• 1. Тарифи на електроенергію.
• 2. Нестача кваліфікованих кадрів. Багатьох працівників ми навчали з нуля, та деякі пропрацювали з нами більше 20 років.
• 3. Брак та неякісна сировина.
• 4. Ціноутворення. Важко конкурувати з дешевими китайськими товарами. 
• 5. Проблеми недостатньої якості товару.

 З нашого досвіду кожен покупець хоче отримати максимально якісний продукт. Якщо на товарі присутній навіть незначний дефект, то покупець вимагає повернення коштів.
Фурами відвантажити посуд трохи простіше, ніж потім кожну одиницю продати у роздріб. Задля підтримки репутації магазину ми були вимушені утилізувати бракований посуд за власні кошти. При закупівлі кожну одиницю проконтролювати неможливо, а не свідомі працівники пакували брак через недостачу контролю якості з боку керівництва підприємства. 

Коли ми збирали наради на виробництві з нашим колективом, то ми проговорювали всі проблеми. Ми наголошували на тому що, коли ми зустрічаємо наш посуд в супермаркетах, в Епіцентрі, в украївських кафе у столиці та інших містах України, то приємно, коли кожен виріб якісний. Ми пояснювали, що кожен співробітник має робити посуд, як для себе, а не просто на заробітну плату. 

Як і багато підприємств у Слов’янську, наше виробництво КерамКлуб було започатковано у 90х роках. Брати Шейка Віталій та Шейка Юрій почали свою діяльність в 1998р. Всі власники виробництв вкладали багато сил та власних коштів; багато нервів, спочатку будували, а потім розширювали своє виробництво на протязі років. Без підтримки держави.

Якщо підприємці, які продовжують працювати, не знайдуть кому передати свій досвід, то керамічний бізнес невдовзі зникне в Україні.

Кожен власник виробництва підтримує економіку України, сплачує податки, надає робочі місця, створює товари, які цінується в нашій країні, а ще більше за кордоном.

Всі власники виробництв у Слов’янську дуже сильні, мужні та витривалі люди. Я пишаюся кожним. Я шаную Слов’янські вироби посуду та завжди рекламую їх в Україні та за кордоном. І, звісно, користуюсь ними сама. 

Наша 26 річна історія має непростий, місцями тернистий шлях. За весь час ми отримали багато досвіду, та цей досвід став не потрібен після 27 січня 2024 року. Іскандер знищив наше виробництво.